Страхова компанія «Перша» — це, в першу чергу, люди.
Досвідчені професіонали і молоді фахівці, що працюють в столиці і в регіонах, продавці і працівники сервісних підрозділів. Всі вони об’єднані спільною метою — створити кращу страхову компанію, яка стоїть на захисті ваших інтересів.
Кожен співробітник компанії «Перша» — неординарна особистість, яка поєднує в собі не тільки високий рівень знань і професійний підхід до справи, але і яскраві особисті якості — захоплення, інтереси, життєві цілі і прагнення.
Переступаючи поріг офісу компанії «Перша», ви зустрінете члена нашої команди. Ми не знаємо, хто це буде — але ми знаємо, що він докладе всіх зусиль для того, щоб ви залишилися задоволені цим спілкуванням.
Саме наші співробітники формують наш бренд. Саме тому, в нашій постійній рубриці #Перша_Команда ми хочемо розповісти вам про людей, що працюють в компанії.
Знайомтеся, Калішевський Дмитро Вадимович
Начальник Управління маркетингу
Дмитро Вадимович працює в СК «Перша» 4 роки.
Загальний трудовий стаж у страховій діяльності — 27 років.
В чому полягає ваша робота?
«Беру участь в створенні ідеальної компанії. Насправді, це не жарт. Маркетинг – це вивчення потреб клієнта і здатності компанії задовольнити їх наявними послугами та сервісом. Якщо бачимо, що ми недостатньо задовольняємо клієнтів, або ж інші компанії роблять це краще – для нас це сигнал: треба вдосконалюватися. Якщо бачимо, що конкуренти випереджають нас – знову сигнал: чому ми відстаємо і як це надолужити. А якщо зробили правильно – то і клієнти, і співробітники задоволені.»
Наскільки клієнти усвідомлюють потребу в страхуванні? Складається враження, що поліси купують тільки заради того, аби поліція не штрафувала, і за кордон випускали без проблем.
«Ми повинні розуміти мотивацію клієнта. «Дешево в кущах» — це мотивація не для всіх, недарма кажуть, що «з дешевої рибки – погана юшка». Той, хто отримував страхове відшкодування, хай навіть за договором «автоцивілки», надалі вже ніколи не купуватиме папірця «від поліції». У такого клієнта уже формується свідомий підхід, який базований на власному гіркому досвіді. Проблема в іншому – довгий час надмірна передбачливість вважалася у нас чимось ганебним. Тільки в країнах колишнього СРСР слово «перестраховик» мало дуже негативний контекст, і означало надмірно обережну людину, що не робить нічого, аби не втрапити в халепу. Та й прислів’я «від біди ніхто не застрахований» в інших країнах може викликати лише подив – а, власне, чому? От від якого слова походить «страхування»?»
— Страх, звичайно…
« -Правильно, страх. І слово «застрахований» за правилами словотворення означає «заляканий», «той, хто зазнав страху». А в інших мовах – ні. Там це слово походить або від «упевненості», або від «безпеки». Наскільки одразу змінюється ставлення, наскільки приємніше відчувати себе «упевненим» чи «убезпеченим», ніж «переляканим»!
Але ж як перебороти ці стереотипи?
«Перш за все, повірити самому в те, що ти робиш. Коли я спілкуюся з агентом, який пропонує мені страхування, у мене виникає перше питання: а чи застрахований ти сам? І якщо ні – то що тебе не влаштовує? Твій продукт неякісний? Твоя компанія ненадійна? Ти не віриш у справу, якою займаєшся? І якщо ти не зміг знайти аргументи для себе – як ти зможеш переконати інших? Якщо ти соромишся компанії, в якій ти працюєш, і не довіряєш їй сам – чому я, як клієнт, буду їй довіряти більше? Для мене придбати продукт своєї компанії – це знак якості, бо я вважаю його кращим, і доклав до цього своїх зусиль. Як в рекламі кажуть – «купую сам і раджу вам!»
А як клієнту пройти шлях від «страху» до «упевненості»?
«Якось до мене приїхав в гості родич з-за кордону. Ми гуляли містом, і побачили під мерією якийсь протест. Іноземець зацікавився, що відбувається. Як виявилося, хтось із сусідів незаконно перепланував житло, зніс несучу стіну, і будинок став непридатним для проживання. Мій співрозмовник щиро здивувався – а чому люди пішли вимагати відшкодування власних збитків не від винуватця (до речі – а чому він не застрахував відповідальність перед початком робіт), і, головне – не в своїй страховій компанії? Наївний, наївний європеєць… Ми повинні відучитися від «шари». Не залежати від кількості пролитих сліз, настрою директора чи мера, наявності коштів в бюджеті. Є договір страхування, є моя відповідальність як власника майна, є відповідальність страхової компанії. Сталося лихо – отримав відшкодування. Цивілізований спосіб взаємодії. Тільки так.»
А якщо клієнт потім захоче піти в іншу компанію?
«Давайте для початку не змушувати його приймати такі рішення – своїм непрофесіоналізмом, байдужістю, егоїзмом. Клієнт прагне уваги до своїх проблем – навіть якщо з нашої точки зору вони маленькі і незначні. Але якщо до нього ставляться зверхньо, він відчув дискомфорт, ворожість, байдужість – він до нас більше не прийде. Якщо я пообіцяв зателефонувати, і забув – я втратив клієнта. Якщо мені прийшов запит о десятій ранку, а я відповів на нього о п’ятій вечора – я втратив клієнта. Якщо я не нагадав клієнту, що у нього незабаром закінчиться договір, і я маю для нього чудову пропозицію щодо переукладання – я втратив клієнта.»
Наостанок – який афоризм вас мотивує найбільше?
«Жодного разу не впасти – це не успіх. Успіх – це кожен раз зуміти піднятися. Нельсон Мандела.»